Ковалівська сільська рада

Сільський голова

Черниш Андрій Іванович

 

                                           Моя зелена Ковалівка –

                                           Як той оазис у кіно,

                                           І річка, ніби фотоплівка,

                                           Давно засвічена, давно…

                                                                    (М.К.Масло)

   Ковалівка – село Драбівського району Черкаської області, розташоване на р. Чумгак за 4 км від станцій Кононівка  та Богданівка Південно-Західної залізниці. Відстань до райцентру -35 км. Ковалівка – центр сільської ради, яка включає в себе два населені пункти : с. Ковалівка та с. Гречанівка. Площа сіл сільської ради 648,3га, населення 801 чол.

   Історія походження назви села заснована на народних переказах та спогадах старожилів, а також на архівних матеріалах Яготинського князя Рєпніна. У ХІV– XVст., в період монголо-татарської навали, люди, втікаючи від ворогів, поселялись на берегах річок Ворскла, Сула і невеликої тихої річки Чумгак, що зараз протікає в Ковалівці. Перші поселення з’явились десь у 30-ті роки XVст.. на невеликому острівку, який утворює при розділі на два рукави річка Чумгак. Саме в цьому районі села , що носить назву Жабокрюківка, було закладено початок населеному пункту, який носив назву хутір Чумацький, що пізніше виріс у село Ковалівка, як свідчить архів князя Рєпніна ( ч.217).

    Із легенд, які переповідали старожили, довідуємось про походження назви села. Через декілька років після утворення села, сюди прийшли два брати, обидва ковалі, які майстерно володіли своїм ремеслом. Звідси й пішла назва населеного пункту. Ще до недавніх часів під час оранки люди виорювали різне ковальське приладдя,  наконечники до списів, стріли до луків, топірці і т. ін. Усе це було свідченням того, що тут жили ковалі.

   У селі багато прізвищ Коваль, Палієнко, Кривоніс та інші, що ще раз засвідчує про приналежність жителів цього району до козацького роду. Та й архівні дані князя Рєпніна вказують на те, що це поселення було закуплено бунчуковим товаришем Григорієм Іваненком на протязі трьох років ( 1756 – 1758 ) у Миновичів, які до цього часу володіли слободою Ковалівка. Пізніше цим селом  володіли Кочубеї, Капністи. В 40-х роках 19 ст. двічі побував у Ковалівці Т.Г.Шевченко, приїжджаючи на гостину до О.В.Капніста, з яким познайомився у князя Рєпніна в Яготині.

   Цікаву історію має відкриття навчальних закладів у с. Ковалівка. Перший із них – сільська школа  - була відкрита на власні кошти Олексієм Васильовичем Капністом , що проживав тут , у маєтку своєї дружини Уляни Бєлухо-Кохановської. Це фактично була перша школа такого характеру в Драбівському районі цього періоду. У школі навчалось 15 дітей, викладали два вчителі і священик. Та незабаром школа припинила своє існування . І лише в 1880 р. відкрилася початкова школа, що не мала власного приміщення, розташовувалась у селянській хаті і навчалося там всього 4 учні. І лише в 1912 р. у селі відкрилася трикласна земська школа.

Село пишається своїми земляками:

  Ярославський Василь Дмитрович ( 1918  - 1997 ) – Голова Верховного Суду УРСР, Кавалер ордена Леніна, Заслужений юрист України. Нагороджений орденами – Червоної Зірки, Червоного Прапора та медалями.

   Ярославський Василь Антонович ( 1941р. н. ) – кандидат економічних наук, доцент Українського Національного Аграрного Університету.

   Поет Масло Михайло Кирилович ( 1918 – 1984 ). Член Спілки письменників України, нагороджений орденом Червоної Зірки. М.К. Масло автор 11 збірок поезій. Головна тема його творів – українське село, його природа, люди. Довгий час працював вчителем української мови та літератури, директором Ковалівської середньої школи.

   Палієнко Микола Варфоломійович ( 1918 р.н. ) – бригадир тракторної бригади колишнього колгоспу ім. Кірова, Кавалер Ордена Леніна ( 1966 р. ), неодноразово обирався депутатом Ковалівської сільської та Драбівської районної Ради, був занесений на районну Дошку Пошани.

   Орденами Трудового Червоного Прапора нагороджені ветерани Великої Вітчизняної війни Власов Григорій Феодосійович ( 1921 ) – шанований тракторист, в 1973 році та Білокур Микола Іванович ( 1920 – 2001), який багато років працював завідуючим МТФ колгоспу ім.. Кірова, в 1975 році.

   Герасименко Ольга Ільківна ( 1938 – 2005 ) – передова доярка колгоспу ім.. Кірова. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора (1981) та медалями СРСР , Грамотою Президії Верховної Ради УРСР та ін.

   Кривоніс Віктор Миколайович (1958 р. н.) – воїн-інтернаціоналіст, майор запасу Військово-Повітряних Сил України. Воював у Афганістані, Лаосі, В’єтнамі, Кампучії (тепер Камбоджа). Має нагороди : ордени «За бойові заслуги» кожної з цих республік, «За службу Батьківщині», медалі з кожної з вище названих країн, кілька медалей Радянського Союзу.

   Зуєнко Василь Григорович (1919-2002) відомий художник-графік, основоположник офорта на ДалекомуСході був теж вихідцем із села Ковалівка.

   З цього короткого переліку видно, що село Ковалівка , місцева школа дійсно була кузнею, яка готувала вчених, митців, хоробрих воїнів, невтомних трударів.

   На сьогодні господарську діяльність на території сільської ради здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерносервіс»; функціонують: Ковалівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І - ІІІст.-ДНЗ), Гречанівський навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І ст.- ДНЗ), філіал Драбівської музичної школи, два фельдшерсько-акушерські пункти, Ковалівський будинок культури, Гречанівський сільський клуб, дві бібліотеки, поштове відділення, чотири магазини, відкрито обмінний пункт, а також орган місцевої влади – сільська рада. Населені пункти газифіковані.

   Село живе, розвивається.

                                   Час писав і, певне, ще напише

                                    Не одну історію віків –

                                    З усього ж святого

                                                                   найсвятіше

                                    Відчуття землі своїх батьків.

                                                                         (М.К.Масло)